Батьки як у воду дивилися, що їх улюбленого синочка захоче уярмити якась пішла дівчина з провінції. Тому, вирішивши купити мені однокімнатну квартиру, оформили її у вигляді дарчої. – Тепер ніхто з мисливиць за приданим не зазіхне на завидного нареченого! – сказав батько, а я і не усвідомив суті цих слів спочатку. З дівчатами зустрічався часто, але жодна з них не зачепила настільки, щоб можна було привести її до себе додому і залишити назавжди. Так було до того моменту, поки не познайомився з продавщицею з магазину, розташованого на першому поверсі мого будинку. Таня приїхала в наше місто недавно з якогось невеликого села. Я був вражений її красою і незіпсованістю. Тому на першому ж побаченні подарував величезну оберемок троянд. А коли запросив, нарешті, до себе на чай, був невимовно радий, що вона не відмовилася. Дівчина критично оглянула мої скромні хороми. – Тісно! – підсумувала, але я тоді не надав значення її словам. Відразу після закриття магазину Таня піднімалася до мене. А я вже чекав з нетерпінням її приходу, приготувавши вечерю. У вихідні ми гуляли, виїжджали на природу. У відпустку поїхали в Адлер. Все йшло до весілля. І коли я, нарешті, зробив пропозицію коханій, вона, змахнувши своїми довгими віями, відповіла згодою. Я був на сьомому небі від щастя. Таня швидко привела в порядок мою холостяцький барліг. Але постійно скаржилася, що у нас занадто тісно і заводити дитину в таких умовах не можна.
Я пояснював, що не потягну іпотеку зі своєї зарплати. Свої ж бо грошики Таня не поспішала класти в загальний сімейний котел. Тоді дружина запропонувала, мовляв, будемо оплачувати нове житло навпіл. Але для сплати першого внеску я повинен продати свою квартиру. Повагавшись трохи, я погодився. Любив свою дружину, довіряв їй безроздільно, а ще хотів, щоб Таня, нарешті, порадувала мене спадкоємцями. Одного разу я пішов на роботу, але на півдорозі згадав, що залишив на столі важливі документи, тому повернувся, тихо відчинив двері своїм ключем і пройшов до кімнати. Почув приглушений смішок зі спальні і вирішив заглянути. Таня ніжилася в обіймах якогось хлопця. Вони як раз говорили про мене, вірніше, про мою нерухомості. – Ця квартира оформлена за дарчим, – говорила моя кохана дружина, – я до неї не маю ніякого відношення. Але коли ми придбаємо іпотеку, тут вже проверну так, що всі документи будуть на мене … Далі я не став слухати. Прихопивши з собою ще й паспорт, тихенько вийшов. В обідню перерву поїхав в офіс новобудови і розірвав договір. Коли повернувся додому, Таня була вже в курсі справи. Хотіла влаштувати мені скандал, але я коротко вказав їй на двері. Яким далекоглядним виявився мій батько, і як я був засліплений любов’ю до дівчини, що не помітив її гнилого нутра! Невже всі приїжджі – мисливці за квадратними метрами? Що думаєте з цього приводу?